Синє – синє небо, хмаринок немає,

Вже лагідне сонце усе зігріває,

Де танути сніг ще лише починає,

Там проліски – очі Весна відкриває.

 Звучить музика, діти лежать із заплющеними очима.

 Тепло - і Веснонька очі відкрила,

Холодно - знову повіки стулила,

Тепло - радіють ясні оченята,

Холодно - знову їм хочеться спати.

Та в піжмурки грати

Зима вже стомилась,

Зігрілися квітоньки й зовсім збудились.

1. В.п. – руки вздовж тулуба. Діти виконують гімнастику пробудження для очей: розплющують і заплющують очі.

З-під білого снігу ледь-ледь визирають,

Тендітні голівки угору здіймають.

2. В.п. – те саме. На першу і третю ритмічні частини кожного рядка підводять голови й витягують шиї. В в.п.

Щоб далі рости, в них ще сили немає:

У стеблах під снігом ще соки дрімають.

3. В.п. – те саме. Повертають голову праворуч – ліворуч, піднімаючи відповідне плече й торкаючись ним підборіддя. В в.п.

Та сон проминув, стебла всі потяглися

І, повнячись соком, угору звелися.

Як рухався сік, то й вони підростали,

Тяглися, тяглися й великими стали.

4. В.п. – те саме. Потягування: повільно піднімають угору руки, випростовують ноги, тягнучи носки. В в.п. повільно піднімають руки, згинаючи їх у ліктях і протискаючи кулаки до плечей, трохи випинають груди вперед, потягуються. В в.п. простягають руки вперед і, трохи відриваючись від ліжка, підводяться. В в.п.

А де ж це листочки?

Згорнувшись, дрімають...

Та ось вони спинки свої випрямляють

І тягнуть верхів очки вгору і в боки,

Угору і в боки, зміцнілі від соку.

5. В.п. – сидячи на зігнутих ногах, руки схрещені на грудях, тулуб нахилені донизу й голова чолом притиснена до колін. В в.п.

Та й виросли квіти великі нівроку.

І сніг вже розтанув із правого боку,

А з лівого гарно дзюркоче водичка.

Ліворуч ще голо, праворуч - травичка.

6. В.п. – ст.оячи на колінах, притиснуте одне до одного, руки вздовж тулуба. Обертають тулуб ліворуч – праворуч, водночас відводячи за спину відповідну руки.

Ось проліски вітер узявся хитати

І в різні боки стеблинки схиляти.

Та стебла гнучкі, й вітру їх не зламати,

Хоч як хай хита, будуть прямо стояти.

7. В.п. - стоячи біля ліжка, ноги на ширині ступні, руки на поясі. Нахиляти тулуб ліворуч – праворуч; вперед – назад.

Їм сік землі корінці набирали.

Так щедро вона їм його дарувала –

Удень дарувала і темної ночі,

Щоб сонцю всміхалися Весноньки очі.

8. В.п. – стоячи біля ліжка, ноги на ширині ступні, руки вздовж тулуба. Почергово піднімають зігнуті в коліні праву-ліву ногу; обхопивши коліно руками, притискають його до живота.

Погляньте, як проліски сонце вітають!

Голівки та листячко вгору здіймають,

А потім у шані схиляють додолу

І кожного дня все повторюють знову.

Цей їхній уклон - то подяка від квітів.

Бо сонце дарує життя всім на світі.

9. В.п. – те саме. Виконується дихальна гімнастика. Піднімаючи руки вгору, діти роблять вдих, трохи затримуючи повітря, потім, нахиляючись, роблять повільний видих.